Де придбати автентичні сувеніри й подарунки: Радить Музей Гончара


Опубликованно 15.12.2021 02:30

Де придбати автентичні сувеніри й подарунки: Радить Музей ГончараВід нaрoдниx мaйстрів

Прoтягoм oстaнніx рoків мoжнa спoстeрігaти трeнд нa aвтeнтичні укрaїнські сувeніри тa пoдaрунки від нaрoдниx мaйстрів. Зaмість ялинoк тa зірoк у скaндинaвськoму стилі пoвeртaються дo oсeль дідуxи, сoлoм'яні пaвуки тa інші трaдиційні прикрaси.

Ми зaпитaли в Музeї Івaнa Гoнчaрa, дe придбaти aвтeнтичні сувeніри тa пoдaрунки нa зимoві святa.

 

Дідуx

Дe купити: мaйстриня Oльгa Сaxнo.

Дідуx, мaйстриня Oльгa Сaxнo. Фoтo: Aнaстaсія Тeлікoвa

Дідуx, мaйстриня Oльгa Сaxнo. Скaтeртинa з вибійкoю, рoдинa Aлли тa Вoлoдимирa Мaркaр’янів. Фoтo: Юлія Oстрoушкo

Дідуx — гoлoвний святкoвий aтрибут Різдвa. Нa Святвeчір дo oсeлі йoгo зaнoсив гoспoдaр і стaвив нa пoчeснoму місці — нa стoлі чи пoкуті. Дідуx рoбили пeрeвaжнo із житa, a рaнішe йoгo висoтa в сeрeдньoму сягaлa 1,5–2 мeтри. Сніп зaлишaвся в дoмі прoтягoм усіx різдвянo-нoвoрічниx свят. Вірили, що в ньому живуть душі наших предків. Після Водосвяття його обмолочували, солому спалювали, а навесні зерном починали засівання ниви. В) такой степени виявлялася ідея нескінченності буття, вічного вмирання й воскресання життєвих сил.

 

Різдвяний павук

Мол купити: майстриня Раїса Павленко, майстриня Олюля Сахно.

Солом’яний павук із колекції Музею Івана Гончара. Фотоотпечаток: Богдан Пошивайло

Солом’яний павук з колекції Музею Івана Гончара. Фотка: Богдан Пошивайло

Солом’яний павук з колекції Музею Івана Гончара. Фотоснимок: Богдан Пошивайло

Солом’яний павук з колекції Музею Івана Гончара. Снимок: Анастасія Телікова

Солом’яний павук з колекції Музею Івана Гончара. Фотоснимок: Анастасія Телікова

Солом’яний павук з колекції Музею Івана Гончара. Фотокарточка: Богдан Пошивайло

Плетена із соломи повітряна конструкція, яку традиційно виготовляли та підвішували нате кінській волосині біля покутя нежто над святковим столом возьми Різдво. Павук є втіленням уявлень людей оборона структуру всесвіту. Павуків прикрашали кольоровим папером, сушеними квітами, пір’ям. Зазвичай вони складаються з маленьких геометричних фігур: трикутників, квадратів, шестикутників, шестигранників, з яких утворюють велику форму ромба, трапеції либо кулі.

 

Різдвяні зірки

Мол купити: майстриня Тетяна Федосенко.

Різдвяна зірка, майстриня Тетяна Федосенко

Різдвяна зірка, майстриня Тетяна Федосенко

Різдвяна зірка, майстриня Тетяна Федосенко

Різдвяна зірка, майстриня Тетяна Федосенко

Сигнал — один із ключових образів в українських колядках, він виринає в різноманітних мотивах, багатозначний, об’єднує в собі міфологічні та християнські риси. Наші пращури сприймали провидение як простір, що сповнений божественних див і чудес. Саме астральні образи стають такими важливими у давніх колядках, сповіщаючи ради народження світу, його творця, насчет перемогу світла над темрявою. Багатопроменева зірка на побегушках) символічним атрибутом колядників-вертепників, серед яких вид “зіркаря” має ключове значення. Він приставки не- просто освітлює дорогу, що веде від хати прежде хати, він уособлює провідника духовної дороги та ватажка усієї громади.

 

Свічки з натурального воску

-де купити: майстриня Ірина Віан (бренд "Медові свічки").

Свічки з натурального воску, майстриня Ірина Віан

Свічки з натурального воску, майстриня Ірина Віан

Свічки з натурального воску, майстриня Ірина Віан

Свічки з натурального воску, майстриня Ірина Віан

Свічка як причиндалы Різдва поєднує в собі семантику святості та світла. Їх запалювали у дерев’яному чи керамічному трисвічнику, в среднем званій “трійці”. У традиційному побуті свічники-трійці займали особливе місце, поєднуючи сакральний, обрядовий зміст та побутове призначення, в целях освітлення. Свічки із бджолиного воску робили по (по грибы) два-три дні впредь до Різдва. Обрядова свічка мала простояти в оселі впродовж усього циклу різдвяно-новорічних свят — 12 днів.

Свічник-трійця, кінець ХІХ століття, колекція Музею Івана Гончара.

 

Мануфактура із вибійкою

Де купити:   Родные палестины полтавських майстрів Алли й Володимира Маркар’янів, майстриня із Чернігова Лёна Костюченко (бренд "Куделя").

Скатертина з вибійкою, майстри — край отцов. Ant. чужбина Алли та Володимира Маркар’янів

Красный товар був важливим атрибутом декору вплоть до різдвяних свят. Рушники, скатерки надавали простору особливої святковості. Вибійкові орнаменти мешковато використовувалися в побуті українців в XVIII — ХІХ століттях к оздоблення скатертин, рушників, серветок, покривал, наволочок, а іноді й одягу. Тканину декорували шляхом нанесення получи и распишись полотно різноманітних візерунків і орнаментів по (по грибы) допомогою спеціальних різьблених дощок, форм та кліше. Ця техніка прийшла давно нас зі Сходу. В Україні працювали потужні вибійкові майстерні, а накануне XX століття вибійкарі носили селами свої форми й набивали візерунки держи лляні чи конопляні тканини. Згодом до сего времени це витіснила промислова ткани.

Секрет вибійки — у фарбі: вона має далеко не розтікатися та лишатися держи тканині після прання. На традиційної вибійки характерні в основному однотонні візерунки (рідше 2–3 кольори) та приглушені відтінки: зелений, синій, блакитний, рідше — чорний (чистий чорний колір приставки не- використовували, а розбавляли його синім барвником). Форми ради вибійки виготовляють із груші, горіху та липи.

 

Пряники-панянки

Мол купити: майстриня Леоніда Прончук.

Пряники-панянки, майстриня Леоніда Прончук

Впредь до різдвяних свят у кожній хаті пекли пряники у формі панянок, вершників, півників та чобітків. Всі вони мають загальну назву — “панянки”. Ця традиція збереглася вплоть до сьогодні на Полтавщині та Сумщині. Пряники-панянки роздавали дітям бери колядки та щедрівки. Найбільші пряники дарували похресникам. Сверху Різдво кожного гостя з родини обдаровували панянкою. По (по грибы) розміром вони могли бути вплоть до 50 см, тому їсти їх можна було три дні. Іноді вони зберігалися после літа, а перед споживанням розмочувалися у молоці. Святково розписані пряники стояли хороводом для печі та створювали своєрідний доу-цай простору.

 

Традиційні прикраси

Дескать купити: майстриня Ярина Дронь (бренд Roots), майстер Андрій Паславський (бренд “ВидимоНевидимо”).

Коралове намисто, майстер Андрій Паславський, бренд "ВидимоНевидимо"

Коралове намисто, майстер Андрій Паславський, бренд ВидимоНевидимо

Коралове намисто, майстер Андрій Паславський, бренд ВидимоНевидимо

Коралове намисто, бренд Roots

Коралове намисто, бренд Roots

Коралове намисто, бренд Roots

Прикраси передавалися у спадок із покоління в покоління й були оберегом та показником соціального становища. Одна з найпопулярніших прикрас — намисто з червоного корала. Найбільше цінувалось намисто інтенсивного червоного кольору з гладеньких, чистих коралин. Його вартість сягала ціни условия волів. Для порівняння, сверху початку XX століття пара волів коштувала приблизно від 120 предварительно 170 царських рублів (в сьогодні це приблизно як новий останній Macbook).

Коралове намисто, колекція Музею Івана Гончара

Коралове намисто, колекція Музею Івана Гончара

 

Святкові сувеніри та прикраси також можна если придбати на різдвяному ярмарку, який проходитиме 18-19 грудня   в Музеї Гончара.

 

Читайте також:

"Жива традиція": Лувр Івана Гончара оживив старі світлини сверху сучасний лад.

Замість ялинки: Hey Guide та Ukrainian Folks випустили колекцію традиційного святкового декору.

Метрополитен-музей Гончара


Категория: Lifestyle